Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Японія
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
Полтавська обласна державна адміністрація
«Структура сайту влаштовує, інформація доступна для зацікавлених користувачів, функціональні можливості сайту відповідають потребам»

Украинские нефтепродукты
ЯПОНІЯ. Загальна довідка  
Параметри: Довідкова інформація

 

ЯПОНІЯ. Загальна довідка
 
Офіційна назва
Nihon-koku
Столиця
Токіо (8 139 000)
Поясний час
Ґринвіч плюс 9
Загальна площа (кв. км)
366 845, зокрема
Сільгоспугіддя (кв. км) - 45 000
Ліси (кв. км) - 251 000
Населення
Чисельність населення (осіб) - 126 974 628
Густота населення (осіб/кв. км) - 346,1
Частка міського населення (%) - 79
Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) - 10
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) -  9
Тривалість життя (років) – 81
Частка дорослого письменного населення (%) - 99
Харчування (денно калорій на душу населення)
2903
Річне споживання палива (кг на душу населення)
3357
Валюта
1 єна (Y) = 100 сенів
ВНП ($ СІЛА на душу населення)
27 200
Релігійний склад населення
Синтоїсти і буддисти - (84%)  
(більшість населення сповідує синтоїзм та буддизм одночасно)
Мови
Японська (офіційна)
Етнічні групи
Японці - (99,4%)  
Корейці - (0,5%)
Державний устрій
Конституційна монархія (імперія)
Глава держави
Імператор
(Реально великою є роль прем'єр-міністра)
Законодавчий орган
Двопалатний парламент (палата радників і палата представників)
Адміністративно-територіальний поділ
46 префектур, зокрема 1 столична і 2 міські, а також 1 особлива адміністративна область Хоккайдо, що поділяється на 14 округ.
 
 
Історія
 
Аборигенами Японських о-вів вважаються айни. Нинішні японці є нащадками людей, які потрапили на острови з різних регіонів материкової Азії. Початком існування японської імперії вважається 660 р. до. н. е., коли трон зайняв перший легендарний японський імператор Дзімму. Ще перед V ст. н. е. клан Ямато розпочав запроваджувати імперську владу. Протягом 1-го тис. держава розвивалася під впливом Китаю та Кореї. Приблизно у 400 р. японці запозичили у китайців ієрогліфи. В 552 р. з Кореї до Японії прийшов буддизм, який після короткочасного конфлікту розпочав мирне співіснування з місцевою релігією — синтоїзмом. Буддизм став офіційною релігією. Принц Сьотоку в 604 р. почав запроваджувати адміністративний устрій на кшталт ки­тайського. До кінця IX ст. сімейство Фудзівара взяло під контроль імператорський двір та обмежило його владу. Набирали силу феодали та буддійські монастирі. Між феодальними кланами впродовж майже всього XII ст. точилася громадянська війна. Перемогу в ній здобув Йоритомо Мінамото, який 21 серпня 1192 р. став військовим диктатором Японії — сьогуном. Впродовж майже 700 років реальна влада в Японії знаходилася у сьоґуна, а не в імператора. Останній сьогун — Йосінобу Токуґава 4 січня 1868 р. передав владу імператорові Муцухіто (Мейдзі). У 1274 р. та 1281 р. японці відбили нашестя монголо-татарських військ хана Хубілая. Європейці почали вести торгівлю з Японією в 1542 р. Першими іноземцями були португальці. Християнство серед населення поширювали католицькі місіонери. Протягом 1592-1598 pp. Японія намагалася завоювати Корею, але не спромоглася. 12 лютого 1603 р. сьогуном став Єясу Токуґава, вжив заходів проти поширення християнства (укази 1612-1618 pp.) і фактично закрив країну для іноземців (укази 1633, 1636, 1639 pp.). З 1641 р. обмежену торгівлю з Китаєм і Голландією було дозволено лише в Нагасакі. Протягом XVII-XIX ст. сила японських купців зростала. Японія поширила свою владу на о. Хоккайдо. У 1854 р. для торгівлі зі США, а потім і з Великою Британією відкрили два великі порти — Сімоду й Хакодате. Згодом аналогічні договори уклали з іншими державами, а після 1858 р. було встановлено вільну торгівлю іноземних купців у Японії. Після ліквідації сьоґунату 4 січня 1868 р. феодалізм у Японії було викорінено протягом кількох десятиліть. Централізована держава стала на шлях модернізації та індустріалізації. Всі феодальні повинності скасували в 1873 р. За першим російсько-японським договором (Сімодським трактатом від 26 січня 1855 р.) кордон між країнами пролягав протокою між островами Ітуруп і Уруп. Ітуруп відходив до Японії, а Уруп і всі Курильські острови — до Росії. Сахалін був у спільному володінні. За Петербурзьким договором 7 травня 1875 р. Росія віддала Курили Японії та одержала повністю Сахалін. У 1889 р. було прийнято конституцію, а наступного року створено перший парламент країни. Після перемог Японії у війнах проти Китаю (1894-1895 pp.) та Росії (1904-1905 pp.) країна стала панівною державою Північно-Східної Азії. Японія приєднала до себе половину Сахаліну, Тайвань, Квантунську область на території Китаю (з Порт-Артуром і Дальнім); 1910 р. анексувала Корею. Під час Першої світової війни Японія виступала на боці Антанти. За це отримала територію Циндао (в Китаї), Маріанські, Каролінські та Маршаллові острови в Тихому океані. Після війни Японія взяла курс на мілітаризацію і територіальну експансію. У 1931 р. вона окупувала Маньчжурію. Німечина та Японія 1936 р. уклали «Антикомінтернівський пакт». Японсько-китайська війна вибухнула 1937 р. Воєнні конфлікти з Радянським Союзом сталися 1938 р. (оз. Хасан) і 1939 р. (р. Халхін-Ґол). У 1940 р. Японія окупувала Індокитай. У 1941 p. CPCP та Японія уклали пакт про нейтралітет і ненапад.7 грудня 1941 р. підступним нападом на військово-морську базу США Перл-Гарбор на Гавайських о-вах Японія вступила в Другу світову війну. У 1942 р. Японія окупувала Філіппіни, Індонезію, Таїланд, Бірму, Малайю, Сінгапур. У війні Японія зазнала поразки. 5 квітня 1945 p. CPCP денонсував попередній договір з Японією і 8 серпня оголосив їй війну. У короткий термін було розгромлено величезну Квантунську армію, визволено території Північно-Східного Китаю, Північної Кореї, Південного Сахаліну, Курильських о-вів. На міста Хіросіму й Нагасакі відповідно 6 та 9 серпня 1945 р. США скинули дві атомні бомби. Загинуло понад 273 тис. мирного населення, ще більше людей зазнали радіоактивного опромінення. 2 вересня 1945 р. Японія капітулювала і була окупована американськими військами. Конституція 3 травня 1947 р. проголосила суверенну владу народу, демократичні права і свободи. Імператора позбавили владних функцій. 8 вересня 1951 р. США та їхні союзники підписали з Японією Сан-Франциський мирний договір. У жовтні 1956 р. уряди Японії та Радянського Союзу підписали Декларацію про припинення стану війни між двома країнами та відновлення дипломатичних відносин. Мирний договір між Радянським Союзом і Японією так і не було підписано з огляду на існування територіальної проблеми — чотирьох островів, окупованих радянськими військами наприкінці війни. Суверенітет Японії повернули 28 квітня 1952 р. США уклали з Японією низку договорів, що стали основою японсько-американського військово-політичного союзу. 1972 р. США повернули Японії о. Окінаву. Між Японією та Росією існує територіальна проблема стосовно чотирьох невеликих островів, що відійшли до Радянського Союзу після Другої світової війни. Це острови Курильського ланцюга (Шикотан, Кунашир, Ітуруп і Хабомаї), які знаходяться на північ від о. Хоккайдо. Острови мають переважно стратегічне та риболовецьке значення. У річки островів заходять на нерест анадромні види риб, що відкладають червону ікру. Якби острови були пустелею, то вони не викликали б такої пожвавленої уваги. Але червона риба та ікра нікого не можуть залишити байдужими. Післявоєнний період — це час економічного, соціального та культурного прогресу країни за відсутності якихось серйозних катаклінмії) (окрім хіба що корупційних скандіїлін). При владі весь час знаходилася Ліберально-демократична партія. 7 січня 1989 p., після перебування на троні впродовж 63 років, помер імператор Хірохіто, його заступив сип Акіхіто. З 26 квітня 2001 р. прем'єр-міністр — Дзюнітіро Коїдзумі.
 
 
Природно-ресурсний потенціал.
 
Японія — острівна гористії іфііїма. До її складу входять чотири великі острови (Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку) та близько 4 тис. дрібних. Висота гір на найпівнічнішому о. Хоккайдо — до 2229 м. На найбільшому острові — Хонсю — знаходиться найвища точка країни — вулкан Фудзіяма (3776 м). Це — символ Японії. На цьому ж острові є щільно заселене плато Канто. На двох інших великих островах висота гір — 1000-2000 м. Ланцюжок вулканічних островів Рюкю становить природну межу між Східнокитайським морем і Тихим океаном. Найбільшим і найвідомішим серед цього ланцюжка є о. Окінава. Японські острови розташовані в зоні високої сейсмічної активності. Землетруси неодноразово завдавали їм великої шкоди. Чимало лиха приносили й цунамі. Територія країни не є ідеальною для господарської діяльності. Економічні досягнення японців викликають повагу до цього народу, який вміє протистояти стихії. Ріки короткі, але повноводні. Понад 2/3 території країни вкрито лісами. На о. Хоккайдо переважають хвойні ліси. На інших островах — субтропічні вічнозелені.
 
Клімат — морський. Йому також притаманні азіатські мусони. На західному узбережжі о. Хонсю взимку йдуть сильні дощі. На о. Хоккайдо, особливо в його північній частині, літо тепле, але коротке. Взимку там випадає багато снігу. У найбільшому місті острова — Саппоро 1972 р. відбулися зимові Олімпійські ігри. На решті території країни погода взимку мінлива. Але це не завадило 1998 р. провести чергові зимові Олімпійські ігри поблизу м. Наґано на о. Хонсю. Влітку і на початку осені бувають тайфуни. На півдні о. Хонсю та о-вах Сікоку й Кюсю зима дуже м'яка, практично субтропічна. У столиці середньодобова температура найхолоднішого місяця — січня +5, а найтеплішого — липня +25 °С. На о. Хоккайдо середня температура січня -5, па архіпелазі Рюкю +16 °С. Липневі температури — відповідно +22 і +28 °С. Якщо на переважній частині країни річна кількість опадів — 1700-2000 мм, то на півдні — до 4000 мм.
 
Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне вугілля, лігніти, залізна й марганцева руди, хроміти, мідь, свинець, цинк, олово, вольфрам, молібден, вісмут, сурма, ртуть, уран, золото, срібло, платина, сірка, пірит, барит, миш'як, азбест, кам'яна сіль, тальк, польовий шпат, гіпс, каолін, бентоніт, вапняки, доломіт. Мінеральні й термальні джерела знаходяться у районах вулканічної діяльності.
 
 
Економіка
 
Промисловість. Другу світову війну Японія програла, а її господарство було зруйноване. Але залишився працьовитий, грамотний, дисциплінований і підприємливий народ, який протягом дуже короткого часу зумів відродити країну, а згодом змусив світ заговорити про японське диво, тобто про надзвичайно високі темпи економічного розвитку та вражаючі результати.
 
Японці зуміли ефективно використати досягнення не лише національної науки і техніки, а й усього світу. Вони інтенсивно запозичували чужі винаходи та використовували їх в економіці. Нині Японія є високорозвинеирю індустріальио-аграрною країною. Її частка у світовому промисловому виробництві становить 12%. В обробній промисловості зайнято 25% робочої сили. За виробництвом найважливіших видів промислової продукції країна посідає одне з перших місць у світі. Є і велетенські підприємства, і дрібні. Останніх особливо багато в легкій та харчовій галузях промисловості. Енергетика на більш як 80% залежить від імпорту енергоносіїв. У країні діють 43 ядерні реактори потужністю 35 млн кВт. Широкого розвитку набуло машинобудування, зокрема суднобудування (перше місце у світі), текстильна й хімічна промисловість. Японія є світовим лідером у виробництві продукції радіоелектронної промисловості й транспортних засобів. Японські автомобілі можна побачити на дорогах усього світу, а судна — на всіх океанах і морях планети. Річно будують судна загальною місткістю понад 7 млн брутто-реєстрових топи, що перевищує весь торговельний флот багатьох провідних морських країн світу. За випуском електронних виробі» Японія посідає друге місце у світі, аудіо- та відеотехніки — перше. Хімічна промисловість випускає добрива, штучні волокна іі матеріали, пластмаси, синтетичний каучук, лаки, фарби, побутову хімію тощо. За випуском шовкових тканин країна посідає перше місце у світі, синтетичних — третє, за обсягом виробництва целюлозно-паперової продукції — четверте.
 
Сільське господарство. Ведеться на інтенсивній основі, тобто в нього вкладається багато праці та ресурсів. Невелика за площею країна свої потреби у продовольстві задовольняє за рахунок власного виробництва більш як на 2/3. Попит на рис задовольняється повністю, на фрукти — 75%, молоко і молокопродукти — близько 80%, птицю — 99%, свинину — 80%, телятину — 64%. 6,6% робочої сили зайнято в сільському господарстві. Ферми — невеликі за розміром, не перевищують 1,5 га. Основну частину продукції забезпечує рослинництво. Найголовніша культура — рис. Країна річно вирощує понад 13 млн. т рису. Розвинені овочівництво та садівництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, птахів, шовкопряда. Японію не можна уявити без морського рибальства та добування продуктів моря. Вона й тут веде перед — за виловом риби посідає перше місце у світі (12 млн т річно). Відома вона і своєю лісозаготівельною промисловістю.
 
Транспорт. Добре розвинені залізничний, морський, автомобільний та повітряний види транспорту.
 
Довжина залізниць — близько 30 тис. км, автошляхів — близько 1,2 млн. км, із них 5 тис. км — швидкісні. Тоннаж морського торговельного флоту — 57 млн. брутто-реєстрових тонн (друге місце у світі). Головний порт — Йокогама.
 
Під морським дном і в горах прокладено тунелі. Деякі з них належать до найдовших у світі. Тунель Сейкан (підводний)— завдовжки 53,9 км. Іншими великими тунелями є Дайшиміцу (22,5 км), Канмон (19,3 км, підводний), Хокурику (14,5 км), Рокко (16 км), Шинши-міцу (12,8 км). Міжнародні аеропорти — у столиці та містах Фукуока, Каґосіма, Кансай, Нагоя, Осака.
 
Зовнішня торгівля. Японія є постачальником на світовий ринок продукції науковомістких галузей промисловості й сучасних конструкційних матеріалів. Основні експортні товари — транспортні засоби, офісна техніка, метали й металовироби, продукція хімічної й текстильної промисловості тощо. У середині 1980-х pp. Японія стала найбільшим світовим кредитором. Загальна сума її зарубіжних активів у другій половині 1990-х pp. перевищила 1 трлн $ США.
 
Імпортують паливо, промислову сировину, продукти харчування, вироби машинобудівної та хімічної промисловості, інші товари.
 
Головний зовнішньоторговельний партнер — США. На них припадає шо-найменше 'Д експорту й імпорту Японії.
 
Частка імпорту з Китаю становить понад 7%, з Тайваню — 4%. Важливими партнерами є Австралія, Індонезія, Південна Корея, Німеччина, Саудівська Аравія.
 
Значні надходження країна має від іноземного туризму.
 
 
Туристичні об'єкти
 
Національні парки Акан, Асідзу-Увакай, Асо-Куйу, Бандай-Асахі, Дай-сен-Окі, Дайсецудзан, Іріомоте, Ісе-Сіма, Йосіиецу-Коген, Йосіно-Кумано, Кірисіма-Яку, Кусіро-Сіцуген, Мінамі-Арупусу, Нікко, Оґасавара, Рикуту-Кайган, Рисірі-Ребун-Саробецу, Сайкай, Санін-Кайґан, Сетонайкай, Сікоцу-Тоя, Сіретоко, Тітібу-Тама, Товада-Хатіма-нтай, Тубу-Сангаку, Ундзен-Амакуса, Фудзі-Хаконе-Ідзу, Хакусан, Яба-Хіта-Хікасан та ін.; багато природних парків, підводних парків, резерватів, заповідників, заказників.
 
У столиці — комплекс імператорського палацу (колишня резиденція сьоґунів Токугава, XVII-XX ст.) із парком, палац Акасака (1909 p.); храми: Недзу Інья (XV ст.), Дзодзодзі (XVI ст.), Асакуса, Мейдзі, музеї: Токійський національний, Окура Сюкокан, Недзу, Національний науковий, Національний західного мистецтва, Національний сучасного мистецтва, Народних ремесел, Каліграфії, Океану, Транспорту; Токійська міська художня галерея, галерея-музей Мейдзі, Бриджстоунська художня галерея, зоопарк, ботанічний сад.
 
У Кіото (колишнє Хейан, столиця країни) — комплекс імператорського палацу (1789 p.), палац Нідзьо (XVII ст.), палацовий комплекс Кацура (XVII ст.) з пейзажними садами, палац Сюґакуїн; храм Тодзі (VIII-XVII ст.); монастирі:
 
Дайґодзі (IX-XVI ст.), Нандзендзі (XIII-XVII ст.), Сайходзі (XIV ст.), Тенрюдзі (XIV ст.), Рьоандзі (XV ст.), Дайтокудзі (XIV-XVII ст.), Нісіхонґандзі (XVI-XVII ст.) із садами мхів, піску, каміння і пейзажними садами; павільйон Кінкаку (XIV ст.) з пейзажним садом, павільйон Ґінкаку (XV ст.) з чайним павільйоном Тоґудо, садом піску та пейзажним садом; музеї: Національний, «Шсідзін», Муніципальний, Комерційний, Текстильний; Галерея сучасного мистецтва, зоопарк, ботанічний сад; поблизу міста в Удзі — ансамбль Бьодоїн із храмом Фенікса (1052 p.).
 
У Нагої — замок (1612 p.), синтоїстське святилище Ацута (початок н. е., перебудоване 1955 p.), храм Тофукудзі (735 p.), зоопарк, ботанічний сад.
 
У Нарі (колишній столиці країни) — монастирські комплекси: Якусідзі (VII-VIII ст.) з пагодою, Кофукудзі (VII-XIII ст.), Тодайдзі (VIII-XVIII ст.), Сін-Якусідзі (747 p.), T-сьодайдзі (759 p.); Національний музей; поблизу міста — монастирський комплекс Хорюдзі (VII ст.).
 
 
Інша корисна інформація
 
Посольство Японії в Україні знаходиться в Києві, Музейний пров., 4. Телефони/факси 490-55-00, 490-55-01. Консульський відділ: телефон 490-55-01.
 
Посольство України в Японії знаходиться в Токіо, 3-15-6, Nishi Azabu, Minatoku, Tokyo 106-0046. Телефони (8-10-813) 5474-9770, факс 5474-9773.

 

Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія В`єтнам Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Казахстан Канада Киргизстан Китай Кіпр Куба Кувейт Латвія Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Марокко Мексика Молдова Нідерланди Німеччина ОАЕ ООН Південна Корея Польща Португалія Росiя Румунія Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сінгапур Словаччина Словенія США Таджикистан Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
Валюта Географічне розташування Державний устрій Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Законодавство у сфері ЗЕД Захист внутрішнього ринку ЗЕД Інвестиції Інше машинобудування Кон’юнктура ринків Макроекономічні показники Населення Національна символіка Нетарифне регулювання Святкові дні Товари агропромислового комплексу Транспорт Фінансові послуги

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
КРАСОТА И ЗДОРОВЬЕ, ООО
ул. Сомовская, 12 Б, Харьков
КРИСТАЛЛ, ВИННИЦКИЙ ЗАВОД, ДП
ул. 600-летия, 21, г. Винница
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Тендери за кордоном
Бововняний очіс
Security Paper Mill India

Відбор компаній для проведення незалежних сертифікації та інспектування прибережних проектів
Oil and Natural Gas Corporation Ltd.

Аукціон на право користування надрами родовища кам'яного вугілля "Ташкумирське"
Держкомітет промисловості, енергетики та надрокористування Киргизької республіки