Важливе місце у складі агропромислового комплексу України займає зернопромисловий комплекс, до якого належать галузі, що займаються переробкою зернових культур: борошномельно-круп’яна та комбікормова.
Борошно-круп’яна галузь грає провідну роль в забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії такими соціально-значущими продуктами, як борошно і крупи. Найважливішими чинниками, які впливають на територіальне розміщення підприємств з виробництва даної продукції, є споживачі і сировинні ресурси.
Україна має достатній потенціал для заготівлі продовольчого зерна для виробництва борошна і круп. Щорічна потреба країни в продовольчому зерні, зокрема для виробництва хліба і хлібобулочних виробів, оцінюється від 5,7 до 7 млн т. Традиційно використовується широкий спектр зернових культур. Головна роль в продовольчому споживанні, звичайно, належить пшениці – 80%. На частку жита і гречки припадає по 7 і 5% відповідно. Використання рису і кукурудзи в середньому складає приблизно 3%. Споживання інших зернових і зернобобових культур на виробництво борошна і круп традиційно незначне і разом складає близько 4%.
Виробництво борошна
В Україні борошно є сировиною для найбільш важливих продуктів харчування, тому виробництво цього товару в країні вважається стратегічним. Офіційно зареєстровані статистикою обсяги виробництва борошна в Україні за останніх 5 років коливалися в межах 3 млн т, не враховуючи поганого урожаю зернових в 2003 р., який викликав зниження випуску борошна.
*прогноз на підставі попередніх даних Держкомстату
Джерело: Держкомстат
Відповідно до діючих стандартів, вітчизняні борошномельні підприємства виробляють борошно наступних видів:
- пшеничне борошно чотирьох сортів (крупчатка, вищий, перший, другий, обійне);
- житнє борошно трьох сортів (сіяне, обдирне, обійне);
- житньо-пшеничне і пшенично-житнє обійне борошно.
Також в Україні виробляється борошно другого сорту з твердої пшениці (дурум), кукурудзяне, вівсяне, в незначних обсягах – рисове, ячмінне, гречане, соєве.
Найбільшу частку в структурі випуску борошна займає пшеничне борошно – близько 90%.
Структура виробництва борошна в 2000-2007* рр., тис. т
Вид
|
Рік
|
2000
|
2001
|
2002
|
2003
|
2004
|
2005
|
2006
|
2007*
|
Пшеничне
|
2710
|
2686
|
2724
|
2540
|
2678
|
2662
|
2404
|
2596
|
Житнє
|
354
|
289
|
252
|
269
|
243
|
252
|
230
|
196
|
Кукурудзяне
|
9
|
5
|
7
|
5
|
7
|
8
|
13
|
14
|
Всього
|
3076
|
2984
|
2986
|
2819
|
2942
|
2931
|
2655
|
2815
|
*прогноз на підставі попередніх даних Держкомстату
Джерело: Держкомстат
На сьогодні в Україні налічується близько 600 борошномельних підприємств, з них 200 – комбінати хлібопродуктів. Потужності з виробництва борошна знаходяться на рівні понад 11 млн т, що приблизно в три рази більше, ніж необхідно для власного споживання. За офіційними даними, великі борошномельні підприємства виробляють близько 70% борошна від загального виробництва. У країні також активно працює величезна кількість приватних міні-млинів, сукупна потужність яких, на думку незалежних експертів, дозволяє покрити потреби вітчизняного ринку борошна на 30%.
Найбільшими центрами з виробництва борошна є Київ і Київська область, а також Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Вінницька, Одеська області.
Найбільші борошномельні підприємства України
№
|
Назва підприємства
|
1
|
ЗАТ «Kиївмлин» (м. Київ)
|
2
|
ТОВ «Дніпропетровський млиновий комбінат»
|
3
|
ДП «Новопокровський КХП» (Харківська обл.)
|
4
|
ЗАТ «Донецький КХП №1» ГАК «Хліб України» (м. Донецьк)
|
5
|
ВАТ «Сімферопольський КХП» (АР Крим)
|
6
|
ВАТ «Вінницький КХП – 2» (Вінницька обл.)
|
7
|
ВАТ « Миколаївський КХП» (м. Миколаїв)
|
8
|
ДП «Оленівський КХП» ДАК «Хліб України»
|
9
|
ДП «Куліндорівський КХП» (м. Одеса)
|
10
|
ТОВ «Маріупольський мелькомбінат»
|
11
|
ЗАТ «Запоріжжя-млин»
|
12
|
ВАТ «Херсонський КХП» (Херсонська обл.)
|
13
|
ЗАТ «Переробник» (Дніпропетровська обл.)
|
14
|
ВАТ «Луганськмлин» (г. Луганськ)
|
15
|
ТОВ «Лотуре-Зернопром» (Луганська обл.)
|
Джерело: Держкомстат
Оскільки пшеничне і житнє борошно є основою для випічки хліба, то в структурі споживання борошна в середньому близько 85% припадає на частку хлібопекарської промисловості. Також борошно використовується в домашньому господарстві, макаронній, кондитерській промисловості, для виробництва дитячого харчування, харчових концентратів і у громадському харчуванні. Ячмінне, кукурудзяне, соєве борошно в хлібопеченні використовується рідко.
Споживання хлібних продуктів на душу населення на рік, кг
|
Рік
|
2000
|
2001
|
2002
|
2003
|
2004
|
2005
|
2006
|
2007*
|
Хлібні продукти*
|
124,9
|
129,6
|
131,2
|
124,5
|
125,6
|
123,5
|
120
|
126
|
*хліб і макаронні вироби у перерахунку на борошно; крупи, борошно, бобові
**прогноз на підставі попередніх даних Держкомстату
Джерело: Держкомстат
Зовнішня торгівля борошном
Обсяги експорту і імпорту борошна з (до) України безпосередньо залежать від врожаю зернових культур і кон’юнктури світового ринку.
Експорт борошна як пшеничного, так і інших видів, в основному направлений на Росію, Грузію, Молдову. Що стосується географії офіційного імпорту до України, то основними постачальниками борошна в нашу країну були і залишаються Росія і Білорусь. Незначні обсяги імпортуються з країн Європейського Союзу – Німеччини і Франції, а також з Туреччини.
Для українського ринку борошна головними чинниками, які впливають на цінову ситуацію, є можливий дефіцит вітчизняної сировини, вартість пшениці як на світовому ринку, так і на ринках Європи, Росії і Казахстану, а також процеси в законотворчості.
Ще однією особливістю українського ціноутворення на ринку борошна є значний адміністративний тиск, який може виявлятися з метою недопущення зростання цін на хлібобулочну продукцію. Яскравий тому приклад – досвід 2007 р., коли у зв’язку з істотним зростанням цін на зернові культури і відповідно на борошно і хлібобулочні продукти в більшості областей були введені максимальні рівні рентабельності виробництва основних харчових продуктів. Також борошномельним підприємствам перед кожним підвищенням цін на борошно необхідно було економічно обґрунтувати таке зростання, задекларувати вартість борошна і подати звітність до Антимонопольного комітету і Державної інспекції по цінах.
Виробництво круп
Крупи є традиційним українським продуктом, який відрізняється стабільним широким споживанням, завдяки своїй високій поживності.
В Україні найбільш поширені такі круп’яні культури, як гречка і просо. До них також належать сорго і чумиза. Умовно круп’яними є ячмінь, овес, пшениця, кукурудза, горох і чечевиця. Найбільше продовольче значення мають гречка, просо і чечевиця.
За офіційними даними, щорічне виробництво круп складає приблизно 300-400 тис. т. Основні підприємства з виробництва круп зосереджені в зонах вирощування круп’яних культур, що дозволяє їм мати стабільну сировинну базу і економити на виробничо-логістичних витратах. Потужності з виробництва круп знаходяться на рівні понад 50,5 тис. т.
* згідно з попередніми даними Держкомстату
Джерело: Держкомстат
У структурі вітчизняного виробництва круп стабільно лідирує гречана крупа, яка має найбільший попит у населення, – близько 30-40% в сумарному обсязі вироблюваних в Україні круп. Останніми роками спостерігається тенденція зниження виробництва гречаної крупи через напружений внутрішній баланс зерна гречки і наявність на ринку дешевшої імпортної продукції. Також слід зазначити обсяги виробництва кукурудзяної крупи, що істотно збільшилися за останні роки. Це наслідок активного використання даного товару в пивоварінні, а також високий попит на нього на світовому ринку.
Структура виробництва круп в Україні, тис. т
Найменування
|
Рік
|
2000
|
2001
|
2002
|
2003
|
2004
|
2005
|
2006
|
2007*
|
Гречана
|
108,1
|
143,3
|
145,3
|
102,0
|
125,5
|
119,7
|
98,8
|
67,9
|
Пшенична
|
30,4
|
21,1
|
25,8
|
21,2
|
11,7
|
15,6
|
36,8
|
40,2
|
Манна
|
17,6
|
17,3
|
23,5
|
18,8
|
23,4
|
29,8
|
-
|
-
|
Рисова
|
20,1
|
24,8
|
14,6
|
20,4
|
13,9
|
9,0
|
9,3
|
5,1
|
Ячна
|
30,6
|
15,0
|
16,9
|
17,9
|
16,4
|
12,5
|
12,1
|
6,3
|
Кукурудзяна
|
7,1
|
8,1
|
12,7
|
14,8
|
24,8
|
32,2
|
42,1
|
50,0
|
Горохова
|
28,7
|
25,3
|
14,2
|
13,3
|
28,7
|
45,7
|
53,5
|
28,2
|
Пшоно
|
19,4
|
19,5
|
13,5
|
11,7
|
12,8
|
17,3
|
13,8
|
5,2
|
Вівсяна
|
10,9
|
7,8
|
9,7
|
8,3
|
5,8
|
5,5
|
5,1
|
2,3
|
Перлова
|
13,4
|
6,0
|
7,2
|
6,9
|
11,4
|
4,6
|
4,8
|
3,3
|
Інші
|
9,9
|
12,8
|
12,3
|
10,2
|
216,9
|
45,1
|
0,8
|
0,3
|
Всього
|
296,2
|
301,0
|
295,7
|
245,5
|
497,6
|
341,2
|
319,4
|
252,9
|
* згідно з попередніми даними Держкомстату
Джерело: Держкомстатї
В Україні налічується близько 400 великих підприємств з випуску круп. Це спеціалізовані підприємства (65-70% ринку) і невеликі приватні підприємства (30-35%).
Найбільші обсяги круп виробляються в Київській, Хмельницькій, Черкаській, Харківській, Луганській і Кіровоградській областях, де традиційно розташовані великі промислові заводи. Впродовж останнього десятиліття незмінним лідером є Київська область.
Рейтинг підприємств України з виробництва круп
№
|
Найменування підприємства
|
1
|
ТОВ «Альтера» (Черкаська обл.)
|
2
|
АЧФ «Ранок» (Харківська обл.)
|
3
|
ДП «Новоукраїнський КХП» ГАК «Хліб України»
|
4
|
ДП «Украгротрейд» (Луганська обл.)
|
5
|
ТОВ «Земля і Воля» (Чернігівська обл.)
|
6
|
ВАТ «Миронівський завод ВКіК» (Київська обл.)
|
7
|
КП «Білоцерківхлібопродукт» (Київська обл.)
|
8
|
ВАТ «Хмельницький КХП» (г. Хмельницький)
|
9
|
ДП «Біосен-Агро» ТОВ «Біосен» (Черкаська обл.)
|
10
|
ЗАТ «Нива» (г. Луганськ)
|
Джерело: Держкомстат
Середнє споживання на душу населення складає трохи більше 10 кг круп на рік. Зазначається зниження споживання традиційних видів круп і зростання попиту на крупи швидкого приготування, сухі круп’яні сніданки, мюслі, пластівці.
Зовнішня торгівля крупами
Експорт українських круп залежить від рівня виробництва, яке безпосередньо пов’язане з обсягами зібраного урожаю і щорічно складає близько 15-20%. Попит на крупи характеризується високим рівнем стабільності. Багато експортерів мають давно налагоджені канали збуту. Основу експорту, більше 50%, в 2000-2004 рр. складала гречана крупа, але, починаючи з 2005 р., істотно збільшилися обсяги вивозу за межу кукурудзяної крупи, що дозволило саме цьому товару зайняти лідируючі позиції.
Географія поставок традиційно представлена в основному країнами пострадянського простору – Росія, Білорусь, Грузія, Молдова, Австрія, Вірменія. Значні партії гречки експортуються до Німеччини. Треба зазначити, що основні партії кукурудзяного борошна поставляються до Росії і Білорусі. Серед виробників круп провідними експортерами є: ТОВ «Альтера», ТОВ «Біосен», ЧП «Дарвін», ТОВ «Святоград», АПФ «Ранок», ТОВ «Ексімпродукт», ВАТ «Хмельницький КХП».
Вітчизняний ринок круп найменше залежить від імпорту, обсяги якого незначні. В основному поставляються крупи швидкого приготування. Найбільшим постачальником є компанія Nestle.
Ціни на крупи залежать від урожаїв круп’яних культур. Враховуючи те, що урожай круп’яних культур збирають в основному в осінній період, його показник впливає більшою мірою на цінову політику наступного календарного року. Внутрішні ціни на крупи мають регулюючий вплив і на активність експортних операцій. При значному зростанні цін виникають проблеми із збутом круп і на вітчизняному ринку. Стрибкподібність поведінки цін характерніша в неврожайні роки.